Маки червоні - Таисия Повалий, Иосиф Кобзон

Гей… гей-го… гей-го… гей-го…

Гей… гей-го… гей-го… гей-го…

Цвiт навеснi i з юних лiт, цвiт дивних снiв,

Краса землi привiтно так, серце, зоря, червоний мак.

Приспiв:

Маки червонi, юначе безсоння — кохання першого прощальний знак.

Квiтнуть, зорiють, як раннi надiї, той цвіт нев’янущий горить у нас.

Маки червонi, вогні на перонi, вiдходить поїзд у далеку путь.

Нашi стрiчання i розставання ти не забудь, кохана, не забудь.

Нашi стрiчання i розставання ти не забудь, кохана, не забудь.

Ти повертай стежки назад, не облiтай, цвiти як сад!

У височiнь промiння сiй, мак — чарiвник, юначих мрiй.

Приспiв:

Маки червонi, юначе безсоння — кохання першого прощальний знак.

Квiтнуть, зорiють, як раннi надiї, той цвіт нев’янущий горить у нас.

Маки червонi, вогні на перонi, вiдходить поїзд у далеку путь.

Нашi стрiчання i розставання ти не забудь, кохана, не забудь.

Нашi стрiчання i розставання ти не забудь, кохана, не забудь.

Знай, мила, знай: хай мчать лiта, квiтка душi не облiта.

У вечори і днi розлук прийде вона до твоїх рук.

Приспiв:

Маки червонi, юначе безсоння — кохання першого прощальний знак.

Квiтнуть, зорiють, як раннi надiї, той цвіт нев’янущий горить у нас.

Маки червонi, вогні на перонi, вiдходить поїзд у далеку путь.

Нашi стрiчання i розставання ти не забудь, кохана, не забудь.

Нашi стрiчання i розставання ти не забудь, кохана, не забудь.

Ти не забудь, ти не забудь, ти не забудь.