Розлюби - Марія Бурмака

Розлюби мене, позабудь мене,

Добрим іменем не згадай мене,

І, щоб юні літа не поранити,

Ці слова мої вивій з пам’яті.

У твоїх світах трави росяні,

Не мені збирать їхнє золото.

Над моїм чолом — сонце осені,

Може й світить ще, тільки холодно…

Позабудь мене, розлюби мене,

А зустрінемось — обійди мене,

Навіть поглядом обмини мене,

Обмани себе, обмани мене.

За печалями радість відгула,

Там любов свої сіті кинула,

А моя — давно переїхала

По дзвінких мостах, по калинових.

Вороні літа віють гривами

Та «Кого ми ждем», — все запитують,

«Лиш озвись до нас — так полинемо,

Що зірки згорять під копитами!»

Гей, летіть, летіть блискавицями

Понад веснами, серед осені.

До кінця мені будуть снитися

Молоді літа, трави росяні.

Рано, рано, ранесенько,

Ранесенько була я,

Та тільки рано, рано, ранесенько,

Ранесенько була я.

Гей, летіть, летіть блискавицями

Понад веснами серед осені.

До кінця мені будуть снитися

Молоді літа, трави росяні.

До кінця мені будуть снитися

Трави росяні…