На ви - Бумбокс

Він байдужий — ніхто.

Да так — ніхто,

Мої фатальні дзвони-дзвони благали кулі війни,

Лежали майже на том, на том.

Іти збираюсь на ви!

Ось моє справжне лице.

Був згоден віддати все, буквально все.

Мене на скелі несе.

Я слухав — сміялася ти.

Мов ляпаси оплески

Мені нагадували, підказували, падають з неба зірки.

Віддавши своє «люблю», я за тобою пішов.

Не все ще гладенько.

Йшов: що загубив, що знайшов

Лишився маленький шов.

Маленький шов.

Приспів:

Від твоєї вроди спокуси не рятують драйв барабана біт-біт,

Силу маєш ста землетрусив, бо мене трясе і кидає в піт.

Поза, як на паперті рано.

Чуєш, я не з тих, кого лякає лід.

Ротами хопали сніг, мурахами по спині.

Не розумів слова «Нi», Земля тікала з під ніг.

З тобою й досі на «Ви», я не жалкую про час,

Адже ми мали усе, буквально все.

Я сам сказав: «Годi з нас».

Мовчав я, плакала ти.

Ось моє справжне лице.

Давай же змінимо все це!

Буквально все, бо нас на скелі несе.

Зібравши своє «Люблю», підвівся й далі пішов.

Щось загубив, щось знайшов, не все що гладеньке шов

Лишився маленький шов.

Маленький шов.

Приспів:

Від твоєї вроди спокуси не рятують драйв барабана біт-біт,

Силу маєш ста землетрусив, бо мене трясе і кидає в піт.

Поза, як на паперті рано.

Чуєш, я не з тих, кого лякає лід.

Знав би де впав — взагалi б не ходив.

Тихий сад, темний сад твоїх

Дай менi знак, все це схоже на сон.

Ти — не тюнер, ти мiй камертон!

Від твоєї вроди спокуси… Від твоєї вроди спокуси!

Від твоєї вроди спокуси… Від твоєї вроди!

Від твоєї вроди спокуси не рятують драйв барабана біт-біт,

Силу маєш ста землетрусив, бо мене трясе і кидає в піт.

Поза, як на паперті рано.

Чуєш, я не з тих, кого лякає лід.