Скелі - БЕЗОДНЯ

Тримаючи в руках своє обличчя —

Відчуваєш свою душу менш самотню.

Завмирає образ повноцінних емоцій,

Затерпає постать.

Так я хочу.

Знаєш, посмішка твоя гріє

І мов світло ясне бачу.

На завтра відкладаю мрію

І як завжди бажаю вдачі…

Розбивай свої скелі!

Відчиняй інші двері!

Не важливі вчинки минулого!

Змінюй свої дії!

Втілюй свої мрії

І знайдеш початок нового життя.

Вже мариться тобі в очах,

Не розмовляєш ти зі мною.

Насправді вчинок твій — це жах

І сходить сонце за спиною.

Не побачиш у думках

Того, що завтра могло бути.

Не треба марити у снах

І будеш жити ти минулим.

Чомусь не розумієш зовсім моїх слів

І погляд твій я відчуваю досі.

Рахую.

Скільки це триватиме ще днів,

Коли відчую запах твого волосся?

Можливо ти не зовсім вільна

І мучать сумніви тебе?

А може й навіть божевільна?

Ти усміхнись і все мине.